Етнографічний музей «До народних джерел»

Комунального закладу

"Харківської гімназії №148

Харківської міської ради

Харківської області

Етнографічний музей «До народних джерел» фактично існує в ХЗОШ №148 з 1989 року. Увесь цей час він не припиняв своєї роботи і поступово поповнювався новими експонатами. Проте офіційно зареєстрований музей був тільки в 2001 році. Остаточне упорядкування, систематизація та облік матеріалів музею було здійснено в 2009 - 2010 році.

Нині шкільний музей «До народних джерел» є потужним засобом патріотичного виховання молоді, формування творчих здібностей учнів засобами музейної педагогіки, залучення школярів до науково - дослідницької роботи на базі музею, загалом удосконалення навчально - виховного процесу, підвищення якості шкільної освіти з таких дисциплін, як історія України, українська мова та література, Харківщинознавство тощо.


/Files/images/PB2101431.JPGФонди музею складають речі, подаровані учнями, їхніми батьками, учителями. Деякі експонати, такі, як українська піч, стіл, лава, стенди, виготовлені вчителями, учнями і справжніми майстрами. Так, наприклад, українська вариста піч, зроблена із цегли професійним пічником, є копією звичайної печі, зменшеної вдвічі.

Переважну більшість експонатів музею складають речі, що в різні часи були подаровані шкільному музею. Серед них колекція одягу, рушників, предметів побуту слобожанина кінця 19 - початку 20 століття, зокрема рубель, качалка, вугляна праска, мисник, посуд, скриня тощо. Окреме місце в експозиції музею займає ритуальний куточок - ікони, вишитий портрет Тараса Шевченка, що справді прикрашали сільську хату в 19-20 столітті.

Освітній процес на базі музею передбачає проведення спеціальних музейних уроків, вікторин, зустрічей із цікавими людьми, організацію шкільних свят, роботу гуртків. Тож база музею активно використовується вчителями української мови та літератури, історії України, початкової школи, географії для спеціальних уроків, які допомагають учням краще зрозуміти навчальний матеріал, на власні очі побачити те, про що написано у підручнику, розвивати уяву, творчість, виховувати почуття патріотизму.

Музей посідає особливе місце в системі роботи школи над методичною проблемою: «Формування здоров’язбережної компетентності учнівської молоді та її підготовка до сімейного життя»: на базі музею працює Клуб вихідного дня для батьків та учнів і такі його секції, як «Мій родовід», «Творча майстерня», «Етнографічний куточок»Для організації екскурсій активісти музею склали «путівник», у якому використали цікавий краєзнавчий матеріал про умови життя і побуту слобожанина наприкінці 19 століття, а також про історію виникнення та розвиток рідного Харкова.

На базі музею в різні часи було організовано зустрічі із представниками культурної інтелігенції Харкова, зокрема літераторами - Степаном Сапеляком, Ігорем Лагозою, Віктором Бойком, Леонідом Курохтою, Ольгою Тараненко тощо.

Музейні фонди неодноразово ставали в пригоді шкільному самодіяльному театральному колективу «Слобожани», а також активно використовувались при проведенні Тижнів української мови у школі, загальношкільних святкових заходів тощо.За роки існування музею театральний колектив здійснив чимало постановок, у тому числі за такими творами українських авторів, як «Кайдашева сімя» І. Нечуй - Левицького, «Сватання на Гончарівці» Г. Квітки - Основ'яненка, «Мина Мазайло» Миколи Куліша, «За двома зайцями» М.

Окремо слід відзначити роль шкільного музею в організації гурткової роботи. На базі музею працюють гуртки «Писанкарство», «Народна вишивка», «Секрети плетіння» для учнів різних вікових категорій, якими на доброчинних засадах керують учитель праці Косенко О. В. та бабуся учнів школи - Близнецова Т. М. - народна майстриня. Оригінально розписані писанки, самобутні техніки вишивки, високохудожні вироби із соломки, ниток, бісеру неодноразово демонструвались на виставках робіт учнів «Українське декоративно - прикладне мистецтво», конкурсах «Український сувенір», «Золоте яєчко», щоразу викликаючи щире захоплення глядачівОкремої уваги заслуговує цьогорічна виставка зразків українського декоративно - прикладного мистецтва, проведена з нагоди 198 річниці від дня народження Т. Г. Шевченка. Експонатами виставки етапи роботи учнів, що працюють у гуртках на базі шкільного музею «До народних джерел».

Слід відзначити, що проблеми розвитку музейної роботи стали предметом дослідницького проекту «Роль шкільного етнографічного музею в системі національно - патріотичного виховання та розвитку полікультурної компетентності учнівської молоді », авторами якого став творчий колектив у складі членів Ради музею - Філімонової Олександри та Старіциної Поліни, учениць 10 класу, учителів школи, а також партнерської організації - соціологічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

/Files/images/PB210142.JPG

У школі немає такого учня, який хоча б один раз не побував у музеї. Діти активно працюють у пошукових загонах, беруть участь у проведенні реставраційних робіт, допомагають у впорядкуванні музейних експонатів, відкритті нових експозицій.Музей має чіткий графік роботи і завжди відкритий для всіх, хто бажає ознайомитися з його експонатами, прослухати розповідь екскурсоводів. Крім учнів ХЗОШ №148, гостями музею неодноразово були також батькишколярів, представники громадськості мікрорайону, а також учні та вчителі інших навчальних закладів Дзержинського району, зокрема шкіл №№150, 147, ХЛ №89,ХГ№ 6, ХСШ №99 тощо.

Уся робота в музеї здійснюється згідно з положеннями нормативних документів, зокрема Закону України «Про позашкільну освіту», Закону України «Про музеї та музейну справу», Положення про музей при навчальному закладі, який перебуває у сфері управління Міністерства освіти і науки України», затвердженого наказом Міністерства освіти України від 04.09.2006 №640. Радою музею розроблено рекомендації щодо підготовки експозицій для розділів шкільного краєзнавчого музею, якими може скористатися творча група будь - якого навчального закладу, що розпочинає роботу над створенням етнографічного музею. Також методичною радою школи разом із Радою шкільного музею розроблено структурно - функціональну модель формування національно - свідомої особистості школяра засобами музейної педагогіки та модель діяльності шкільного музею як складової системи національного виховання молоді.

Результативність роботи музею щодо реалізації своїх основних завдань, а саме: залучення молодого покоління до вивчення й збереження історико - культурної спадщини свого народу, формування освіченої творчої особистості, сприяння відродженню і розбудові національної системи освіти тощо, - школа відстежує за допомогою анкетування школярів, у тому числі за допомогою соціологічної анкети «Патріот», розробленої партнерською організацією - соціологічним факультетом Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Таким чином робота шкільного етнографічного музею «До народних джерел» сприяє не тільки вдосконаленню навчально - виховного процесу,але й розвитку учнівського інтересу до пошукової, краєзнавчої, науково - дослідницької, художньо - естетичної та природоохоронної роботи, формуванню в молоді розуміння нерозривного зв’язку минулого, сучасного і майбутнього, вихованню національно свідомих громадян української держави. У цьому контексті можна говорити про впровадження в освітній процес школи такої інноваційної педагогічної технології, як музейна педагогіка, яка базується на інтеграції суспільно - гуманітарних наук, зокрема історії, музеєзнавства, мистецтвознавства, природознавства, культурології, лінгвістики, соціології, психології, філософії та всебічно сприяє активному громадянському вихованню учнів.

Кiлькiсть переглядiв: 1119